- розпутаний
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розпутати. || розпу́тано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпутаний
Смотреть что такое "розпутаний" в других словарях:
розпутаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
